30 лет на рынке юридических услуг

Шлюбний договір 7

ШЛЮБНИЙ ДОГОВІР
Місто Київ, першого серпня дві тисячі двадцять третього року

Ми: [П.І.Б. громадянина А.] (народився «__» _________ ___ року у місті Києві; паспорт ___, виданий _____________________________________ «__» ___________ ___ року; реєстраційний номер облікової карти платника податків- ___), проживаю за адресою: місто Київ [адреса] (далі – «ЧОЛОВІК»), та
[П.І.Б. громадянки Б.] (народилася «__» _____________ ___ року у місті Києві; паспорт _______, виданий ___________________________________________ «__» __ __ року реєстраційний номер облікової карти платника податків- ___), проживаю за адресою: місто Київ [адреса] (далі – «ДРУЖИНА»), разом – «ПОДРУЖЖЯ»,
попередньо ознайомлені нотаріусом з загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, повністю усвідомлюючи значення своїх дій та згідно із вільним волевиявленням, котре відповідає нашій внутрішній волі як учасників цього правочину, розуміючи його природу, а також свої права та обов’язки за договором -
маючи намір зареєструвати шлюб та урегулювати на майбутнє майнові відносини між собою і визначити взаємні майнові права та обов’язки, на засадах взаємоповаги один до одного,


УКЛАДАЄМО ЦЕЙ ДОГОВІР,


в якому проголошуємо та взаємно підтверджуємо один одному та всім заінтересованим у тому особам таке:

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
І.1. Цей ДОГОВІР стосується майнових відносин між нами, ПОДРУЖЖЯМ, включаючи наші майнові права та обов’язки як батьків у разі народження спільних дітей, і поширюється на будь-яке майно та грошові кошти. Інші питання подружнього життя, які б не були пов’язані з майновими відносинами, вирішуються відповідно до чинного законодавства.
І.2. Під “майном” ми, ПОДРУЖЖЯ, розуміємо окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки, зокрема (але не виключно):
• будь-які речі, як рухомі, так і нерухомі (включаючи садиби, окремі житлові будинки, квартири, інші об’єкти нерухомості, земельні ділянки, цінні папери, майно, що є валютними цінностями, коштовності, автотранспортні засоби тощо), а також продукцію, плоди та доходи (дивіденди) від них;
• будь-які майнові права, в тому числі:
- права на частки у статутних капіталах господарських товариств;
- прибутки (дивіденди);
- права на акції та/чи інші цінні папери;
- будь-що інше, що відноситься до майнових корпоративних прав того із ПОДРУЖЖЯ, хто до моменту укладання цього договору є учасником господарського товариства;
• права вимоги за грошовими та/чи іншими зобов’язаннями.
Під “грошовими коштами” ми, ПОДРУЖЖЯ, розуміємо будь-які грошові суми, незалежно від того, у якій валюті вони виражені, як готівку, так і гроші та нараховані на них відсотки, що знаходяться на особистих рахунках у банківських (фінансових) установах (в тому числі заробітну плату, страхові та/чи будь-які інші виплати).

ІІ. ВЛАСНІСТЬ ПОДРУЖЖЯ
ІІ.1. Після набрання чинності шлюбним договором майно (речі та майнові права, в т.ч. корпоративні) та грошові кошти ПОДРУЖЖЯ поділятимуться на такі, що є особистою приватною власністю ЧОЛОВІКА та ДРУЖИНИ, та на такі, які є спільною сумісною власністю ПОДРУЖЖЯ.
ІІ.2. Особистою приватною власністю кожного із нас, ЧОЛОВІКА та ДРУЖИНИ, є :
а) майно (речі та майнові права, в т.ч. корпоративні) та грошові кошти, які належали одному з нас та/або були зареєстровані за одним із нас до укладання шлюбу;
б) майно (речі та майнові права, в т.ч. корпоративні), придбані (набуті) кожним із нас після укладання шлюбу, але на кошти, що належали кожному із нас особисто;
в) майно (речі та майнові права, в т.ч. корпоративні) та грошові кошти, придбані (набуті) за час шлюбу, але на підставі договору дарування або у порядку спадкування;
г) речі індивідуального користування, в тому числі коштовності – навіть тоді, коли вони придбані за спільні кошти, і незалежно від часу придбання (як до шлюбу, так і у шлюбі);
д) речі професійних занять, придбані за час шлюбу для одного з ПОДРУЖЖЯ;
є) премії, нагороди, одержані кожним із нас за особисті заслуги незалежно від часу придбання (як до шлюбу, так і у шлюбі);
ж) майно (речі та майнові права) та/або грошові кошти, отримані кожним із нас як відшкодування збитків, відшкодуванням втрати (пошкодження) речі, яка належала ДРУЖИНІ чи ЧОЛОВІКОВІ, відшкодування завданої моральної шкоди, страхові виплати тощо;
з) дохід (дивіденди), плоди, приплід, продукція, що приноситимуть майно (речі та майнові права, в т.ч. корпоративні) та грошові кошти, котрі нами, ПОДРУЖЖЯМ, віднесено до особистої приватної власності.
Ми погоджуємося з тим, що на майно та/чи грошові кошти, які є особистою приватною власністю кожного із нас, за будь-яких умов не поширюються положення гл. 8 Сімейного кодексу України.
ІІ.3. Своєю особистою приватною власністю кожен із нас, ПОДРУЖЖЯ, володіє, користується і розпоряджається на власний розсуд, вчиняє будь-які дії щодо свого майна (грошових коштів), не узгоджуючи питання із ЧОЛОВІКОМ (ДРУЖИНОЮ) навіть за умови, якщо за час шлюбу таке майно істотно збільшиться у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат одного з нас або й обох.
ІІ.4. Спільною сумісною власністю ПОДРУЖЖЯ є:
а) будь-яка річ, набута за час шлюбу, і не віднесена нами, ПОДРУЖЖЯМ, до особистої приватної власності одного з нас;
б) будь-які майнові права (в тому числі корпоративні), набуті за час шлюбу, і не віднесені нами, ПОДРУЖЖЯМ, до особистої приватної власності одного з нас;
в) майно (речі та майнові права, в т.ч. корпоративні), передане кожним з нас, ПОДРУЖЖЯМ, до спільної сумісної власності із майна, що є нашою особистою приватною власністю, за умови нотаріального посвідчення угоди про таку передачу;
г) заробітна плата, пенсія, стипендія кожного із ПОДРУЖЖЯ, одержані або нараховані у період знаходження у зареєстрованому шлюбі;
д) інші доходи, які не віднесені цим договором до особистої приватної власності, одержані одним із ПОДРУЖЖЯ і внесені до сімейного бюджету для спільного використання, або внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу).
ІІ.5. Ми, ДРУЖИНА та ЧОЛОВІК, розпоряджатимемося майном та грошовими коштами, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
Договір щодо такого майна (грошових коштів) або з їх використанням, укладений одним із нас в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно (грошові кошти), одержані за договором, використовуватимуться в інтересах сім’ї.

ІІІ. РОЗПОДІЛ СПІЛЬНОГО МАЙНА ПОДРУЖЖЯ
ІІІ.1. ДРУЖИНА та ЧОЛОВІК мають право на поділ майна та грошових коштів, що належать їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (як у період знаходження у зареєстрованому шлюбі, так і після його розірвання).
Предметом поділу може бути як все спільне сумісне майно ПОДРУЖЖЯ, так і окремі речі (грошові кошти).
Розподіл має бути оформлено відповідним договором про це, посвідченим нотаріально, незалежно від того, що буде предметом такого договору.
Така умова стосується і виділу майна одного з ПОДРУЖЖЯ із складу усього майна ПОДРУЖЖЯ.
ІІІ.2. При розподілі майна (грошових коштів) ПОДРУЖЖЯ будуть враховуватися наступні вимоги:
а) у разі розподілу майна (грошових коштів), що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, до народження дітей (дитини), частки кожного із ПОДРУЖЖЯ є рівними;
б) у разі розподілу майна (грошових коштів) після народження дітей (дитини) спільна сумісна власність ПОДРУЖЖЯ підлягає поділові з урахуванням того, з ким залишаться проживати діти. При цьому;
- при народженні однієї дитини, частка того із ПОДРУЖЖЯ, з ким буде проживати ця дитина, має становити 70% (сімдесят відсотків) від усієї маси майна (грошових коштів), що підлягає поділові;
- при народженні двох і більше дітей, частка того із ПОДРУЖЖЯ, з ким будуть проживати діти, має становити 85% (вісімдесят п’ять відсотків) від усієї маси майна (грошових коштів), що підлягає поділові;
- у разі, коли з кожним із ПОДРУЖЖЯ буде проживати однакова кількість дітей (наприклад, по одному), спільна сумісна власність має бути розподілена між ПОДРУЖЖЯМ, виходячи із принципу рівності часток;
- при проживанні із кожним із ПОДРУЖЖЯ різної кількості дітей частка у майні (коштах) того з ПОДРУЖЖЯ, з ким проживатиме більша кількість дітей, становитиме 70% (сімдесят відсотків) від усієї маси майна (грошових коштів), що підлягає поділові.

IV. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЩОДО УТРИМАННЯ
IV.1. Той із ПОДРУЖЯ, з ким після розірвання шлюбу чи встановлення режиму окремого проживання залишаються діти, незалежно від суми виплачуваних для них (дітей) аліментів має право на отримання від другого із ПОДРУЖЖЯ достатніх коштів (за погодженням між ними – як у грошовій, так у натуральній формі), необхідних для утримання дітей та забезпечення умов їхнього життя, зокрема:
- до досягнення дітьми повноліття:
• отримання коштів, необхідних для забезпечення нормального виховання та розвитку (як фізичного, так і духовного);
• отримання коштів, необхідних на покриття додаткових витрат на дітей, пов’язаних із розвитком їх здібностей (відвідання різноманітних гуртків, студій, репетиторство тощо);
• отримання коштів, необхідних на покриття додаткових витрат на дітей, пов’язаних із станом їх здоров’я;
- до досягнення дітьми 23 років:
• отримання коштів, достатніх для забезпечення навчання дітей у навчальних закладах будь-якого рівня (у тому числі і за кордоном), включаючи оплату навчання та проживання;
- для непрацездатних дітей:
• отримання коштів, необхідних для утримання повнолітніх непрацездатних за станом здоров’я дітей – протягом усього часу їх непрацездатності, у разі недостатності виплачуваних їм аліментів.
IV.2. Той із ПОДРУЖЯ, з ким після розірвання шлюбу чи встановлення режиму окремого проживання залишаються діти, які не досягли 10 (десяти років), незалежно від своєї непрацездатності та матеріального становища має право на відповідне утримання від другого з ПОДРУЖЖЯ, що виплачується у грошовій формі.
Виплата утримання має здійснюватися щомісячно у строки та у сумах, додатково узгоджених ПОДРУЖЖЯМ.
При цьому під “утриманням” ПОДРУЖЖЯ розуміє ті кошти, які мають витрачатися (та бути достатніми для цього) отримувачем на придбання для себе, та для народжених ПОДРУЖЖЯМ малолітніх дітей до досягнення ними 10 років продуктів харчування, одягу, медикаментів, оплатою вартості проїзду у громадському транспорті, оплатою комунальних послуг та здійсненням інших виплат, пов’язаних із життям сім’ї.
IV.3. Умови шлюбного договору, зазначені у пунктах IV.1 та IV.2., поширюються лише на випадки, коли народжені ПОДРУЖЖЯМ діти після розірвання шлюбу чи встановлення режиму окремого проживання ПОДРУЖЖЯ будуть проживати з одним із них, або з трьох і більше дітей їх кількість буде розподілена між ПОДРУЖЖЯ не порівну.
IV.4. Надання утримання для дітей чи другого із подружжя не позбавляє їх права на отримання аліментів у встановленому для того порядку.

V. ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ
V.1. За зобов’язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.
V.2. У разі спору між ПОДРУЖЖЯМ щодо накладення стягнення на майно, яке є спільною сумісною власністю, питання вирішуються у судовому порядку.

VІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
VІ.1. Цей шлюбний договір набуває чинності у день реєстрації шлюбу між учасниками правочину.
VІ.2. Ми, СТОРОНИ, стверджуємо, що:
 у момент укладання цього договору ми усвідомлювали (і усвідомлюємо) значення своїх дій і могли (можемо) керувати ними;
 розуміємо природу цього правочину, свої права та обов’язки за договором;
 при укладенні договору відсутній будь-який обман чи інше приховування фактів, які б мали істотне значення та були свідомо приховані нами;
 договір укладається нами у відповідності зі справжньою нашою волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску;
 договір укладається на вигідних для сторін умовах і не є результатом впливу тяжких для ПОДРУЖЖЯ обставин;
 правочин вчинюється з наміром створення відповідних правових наслідків (не є фіктивним);
 цей правочин не приховує інший правочин (не є удаваним);
 ми володіємо українською мовою, що дає нам можливість зрозуміти текст цього правочину та всі без винятку його умови.
VІ.3. Будь-які інші питання, що стосуватимуться майнових відносин ПОДРУЖЖЯ і визначатимуть взаємні майнові права та обов’язки, та які не урегульовані цим шлюбним договором, будуть вирішуватися нами у відповідності до вимог Сімейного кодексу України.
VІ.4. За згодою сторін зміни та доповнення до договору вносяться шляхом укладення додаткового правочину, посвідченого нотаріально. Таким же шляхом договір може бути розірвано. За відсутності домовленості (згоди) питання вирішуються у судовому порядку. В такому ж порядку вирішуватимуться питання, що стосуються тлумачення договору, виконання його умов чи визнання недійсним.
IV.5. Витрати з нотаріального оформлення цього шлюбного договору ПОДРУЖЖЯ несе спільно.
Про зміст прав та обов’язків за цим договором, про правові наслідки укладеного нами правочину (в тому числі, але не обмежуючись ст.ст. 215-236, 319 Цивільного кодексу України, ст.ст. 57-74, 92-103 Сімейного кодексу України) нам, учасникам правочину, нотаріусом роз‘яснено.

Шлюбний договір укладено в ТРЬОХ примірниках, що мають однакову юридичну силу, один із яких призначено для зберігання у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу КВІТКИ А.М. (вул. Михайлівська, 6а, кв. 3), а два інших, викладені на бланках нотаріальних документів - для сторін за договором (по одному примірнику кожному із учасників правочину).

ПІДПИСИ:

Вы не можете комментировать данную статью