Поділ майна при розлученні.

Виходячи з досвіду своєї багаторічної практики, Я дійшов висновку, - спори про розподіл майна належать до категорії найскладніших цивільних справ. І тому є кілька причин:

•  до самого спору про розподіл майна додаються непрості міжособистісні стосунки між уже колишнім подружжям: образи, розчарування, звинувачення, невирішені суперечки тощо;
• у переважній більшості випадків подружжя, живучи в шлюбі, не замислюється про можливе майбутнє розлучення і, відповідно, не готується до нього: не збирає чеки і документи на майно, яке купується, на проведені ремонтні роботи в квартирах і будинках, на роботи з реконструкції та добудови будинків і квартир, тощо;
• часто майно, що купується за спільні кошти подружжя, купується на ім'я родичів (батьки, брати, сестри тощо) одного з подружжя, що надалі значно ускладнює процедуру доказу реальних, а не підставних, покупців цього майна і повернення такого майна у спільну власність подружжя;
• під час досудових і судових розглядів один із колишнього подружжя починає чинити вплив на протилежну сторону - чи то психологічний, чи то навіть фізичний вплив. Єдиною метою такого впливу є спроба занурення опонента в напівнепритомний стан або стан психічного паралічу, який не дає змоги ухвалювати адекватні та швидкі рішення щодо порятунку спільного майна від незаконного його відчуження або привласнення на користь одного з колишнього подружжя;
• використання дітей, як засобу шантажу для добровільної відмови від частини або всього спільного майна: спроба розлучити дітей з одним із батьків, спроба задобрювання або підкупу подарунками та обіцянками дитини з метою впливу на її вибір під час розв'язання питання про те, з ким із батьків вона хоче надалі проживати.

Це лише основні моменти, які свідчать про складність таких справ.

Найкраща рекомендація для людей, які стикаються з подібними проблемами під час розлучення або поділу майна, це звернутися за допомогою до адвокатів або юристів (правовою допомогою).

У моїй практиці траплялися випадки, коли один із подружжя, який зазнавав психологічного і морального тиску з боку своєї в зовсім недавньому минулому - коханої людини, а тепер - запеклого ворога, більше потребував звичайного людського спілкування і підтримки, ніж юридичної допомоги. Шкода, що я ще й не психолог за освітою.

І так, юридична допомога вкрай рекомендована в подібних ситуаціях.

Крім того, важливим фактором, який робить вельми вигідною допомогу адвокатів або юристів у шлюборозлучних процесах - це можливість поділити майно з вигодою для себе.

Багато хто думає, що все майно, яке купувалося в шлюбі, є спільною власністю і ділиться суто порівну. Але в житті іноді трапляється приємна можливість: вивести зі списку майна, що підлягає поділу, деякі вельми цінні об'єкти. І шанси на успіх у подібній справі збільшуються, якщо ви залучаєте до судового процесу грамотного і досвідченого адвоката або юриста.

У нашій практиці траплялися прецеденти, коли вдавалося визнавати право власності на дуже цінні об'єкти нерухомості та (або) земельні ділянки лише за одним із подружжя, у такий спосіб значною мірою зменшуючи частку в спільній власності іншого з подружжя.

Сподіваюся, мої аргументи були вам цікаві та корисні.

Наостанок, як приємний бонус, звертаю Вашу увагу, що ваші витрати на послуги адвокатів під час судових розглядів можуть бути компенсовані зі сторони, що програла.